Метамистецтво у романі Орхана Памука "Рудоволоса жінка" (Metafiction in Orhan Pamuk's novel "The Red-Haired Woman")

90-ті роки – це проміжок часу у турецькій літературі, під час якого були написані незвичні для суспільства романи, яким не були притаманні традиційні особливості та норми написання. Незважаючи на тих дослідників, які досі критикують їхню естетичну цінність, вони є важливими документами, а також кроками на шляху до завоювання автономії літератури, яка протягом багатьох років змушена була створювати тексти суспільного характеру з традиційними елементами форми і змісту, тобто із 70-х років турецький роман протягом 30 років поступово виходив за рамки своєчасно встановлених провідними письменниками норм [9, c. 94]. Література другої половини ХХ ст. вбачала головним зосередження уваги не на внутрішньому і зовнішньому світах, а на своїй структурі, де автор-оповідач ознайомлює читача тексту з методами написання твору та обговорює проблеми, що виникли під час цього процесу [9, c. 97–98]. Читач за допомогою метамистецтва (тур. “üstkurmaca”), що слугує різновидом способу читання, намагається зрозуміти структуру незапланованого автором значення або ідеї, що самостійно виникло у художньому тексті [8, c. 20]. Аналіз метамистецтва, інтертекстуальності, плюралізму, невизначеності та інших характерних ознак літератури доби постмодернізму створює початок нового напряму досліджень як у Європі, так і на Сході. Зокрема, існує чимало робіт, основою яких є дослідження вищеназваних структурних елементів на поверхневому і глибокому рівнях. Роман Орхана Памука «Рудоволоса жінка» не є винятком. Однак у всіх цих працях метамистецтво або аналізувалось у рамках іншого роману Орхана Памука, або згадувалось лише поверхнево. Отже, відчувається істотний брак ґрунтовних досліджень у цій сфері, тобто аналіз метамистецтва у романі «Рудоволоса жінка» не був виконаний на достатньому рівні. Стаття присвячена комплексному вивченню метамистецтва, у якій охарактеризовано це поняття, наведено класифікацію ознак цієї техніки і представлено шляхи її функціонування у рамках роману Орхана Памука «Рудоволоса жінка». Окрім цього, проаналізовано структуру твору й використання автором майбутнього, теперішнього часів, внутрішніх монологів, мрій і спогадів героя, другорядних текстів і вказівок на вигаданий характер роману як засобів вираження метамистецтва.

The 90s was a period in Turkish literature, during which unusual novels written for society were not characterized by traditional features and writing norms. Despite those who still doubt about their aesthetic value, they are claimed to be important documents, as well as steps towards gaining the autonomy of literature, which for many years was forced to create texts of a public nature with traditional form and content. Thus, starting from the 70s, the Turkish novel, over the course of 30 years, gradually went beyond the norms established by leading writers in a timely manner [9, p. 94]. The literature of the second half of the 20th century is mainly focused not on the inner and outer worlds, but on its structure, where the author-narrator introduces the reader to the methods of writing a novel and discusses the problems that arise during this process [9, p. 97–98]. A reader with the help of metafiction (tur “üstkurmaca”), as a kind of reading method, tries to understand the nature of the author’s unplanned meanings or ideas that have arisen independently in a literary text [8, p. 20]. The analysis of metafiction, intertextuality, pluralism, uncertainty and other characteristic features of postmodern literature creates the beginning of a new direction of researches, both in Europe and in the East. In particular, there are many works based on the study of the above-mentioned structural elements at the surface and deep levels. Orhan Pamuk’s novel “The Red-Haired Woman” is not an exception. However, in all these works, metafiction was analyzed either in the framework of another novel written by Orhan Pamuk, or it was mentioned only superficially. Therefore, there is a significant lack of thorough researches in this area. That means the analysis of metafiction in the novel “The Red-Haired Woman” was not provided on a sufficient level. The article, being devoted to a comprehensive study of metafiction, describes its concept, classifies the features of this technique and presents the ways of its functioning within the framework of Orhan Pamuk’s novel “The RedHaired Woman”. Furthermore, the structure of the novel and the author’s usage of future and present tenses, internal monologues, dreams and memories of the hero, additional texts and indications of the unreal nature of the novel were analyzed as ways of expressing the metafiction process in the novel.